Гідрокомпенсатори - що це таке і чому вони стукають

Принцип роботи двигуна внутрішнього згоряння доволі простий — у циліндрах згоряє суміш бензину і повітря чи дизпалива і повітря, розширюється, тисне на поршні, які приводять у рух колінчатий вал.

Звідти зусилля поступає на зчеплення, коробку передач та колеса. Але в цьому простому описі приховано чимало технічних рішень високої складності.

Наприклад, для того, щоб паливо згоряло повністю, а циліндри працювали без перебоїв, необхідно, щоб кисень поступав вчасно, а відпрацьовані гази відводились без затримки. За цей процес відповідає система клапанів та газорозподільний механізм у цілому.

Не вдаючись у подробиці будови ГРМ, достатньо сказати, що при збоях налаштувань клапанів, двигун буде працювати не в повну силу, або зупиниться зовсім.

Від синхронності відкривання і закривання впускних та випускних клапанів залежить точність виконання всіх тактів роботи двигуна. У процесі згоряння палива металеві частини конструкції нагріваються, розширюються, змінюються зазори між клапаном та сідлом. Затримка у роботі, викликана цим явищем, призводить до зниження ККД, підвищеної димності, утворення сажі, підвищеної витрати палива.

Гідрокомпенсатор: особливості роботи

У багатьох конструкціях двигунів для автоматичного регулювання положення клапанів установлюють спеціальні деталі — гідрокомпенсатори.

У старих моделях ДВС між валом ГРМ та штовхачем клапана виставлялись компенсаційні зазори, які необхідно регулювати після певного пробігу. Роль гідрокомпенсатора полягає у тому, що регулювання відбуваються в автоматичному режимі.

Будова деталі відносно не складна. Це циліндричний корпус, в якому розміщені плунжерна пара, кульковий зворотній клапан, пружина. Компенсатор розміщуються між кулачком розподільного вала ГРМ та штовхачем клапана. Залита всередину циліндра олива забезпечує плавність ходу плунжера та постійний контакт деталі з робочими поверхнями вала ГРМ та коромисла клапана.

Коли температура двигуна низька, гідрокомпенсатор видовжується за рахунок ходу пружини та плунжера, при зменшенні зазору — скорочується. Рухомі деталі завжди знаходяться у тісному контакті, що набагато знижує виробітку пар тертя та продовжує їх ресурс.

Увесь цикл відбувається з величезною швидкістю, що призводить до порушень геометрії складових частин та виходу вузла з ладу. Середній термін служби гідрокомпенсатора — 120 000 кілометрів пробігу. При належному рівні технічного обслуговування автомобіля — 300, а то й 500 тисяч кілометрів.

У сучасних двигунах використовуються два види гідрокомпенсаторів — SOHC та DOHC . Перші монтують у гнізда коромисел клапанів, другі — у спеціальних виточках головки блоку циліндрів. За рівнем ефективності обидва варіанти однакові, а конструкція мало відрізняється.

Гідрокомпенсатор — невелика, але дуже важлива деталь, від якої залежить не тільки зниження шуму при роботі двигуна, але і його працездатність. Про збої в роботі гідрокомпенсатори клапанів заявляють помітними змінами у поведінці автомобіля: підвищеним виділенням диму з вихлопної системи, зміною звуку та обертів, появою відчутного стуку з боку ДВС.

Одними з найвідоміших брендів гідрокомпенсаторів є такі:

• AE;

  
  

• Ajusa;

• Asam;

• BF;

• BGA;

• BMW;

• Blue Print;

• Borsehung;

• Dello;

• Dt Spare Parts;

• Et Engineteam;

  
  

• Fai.

Сертифіковані запчастини з гарантією виробника можна знайти в українському інтернет-магазині renix.ua. Багато автовласників рекомендують цей сайт іншим покупцям.

Стук гідрокомпенсаторів

Перша ознака того, що деталі ГРМ вийшли з ладу — стук гідрокомпенсаторів. Почути його може не тільки досвідчений механік, а й кожний уважний водій. Але стук не завжди означає, що потрібно купувати новий комплект гідрокомпенсаторів. Часто неприємний звук з боку розподільного вала ГРМ пов'язаний з іншими причинами:

• погана якість мастила;

• невчасна заміна оливи;

• забруднення фільтра;

• порушення в роботі насоса системи змащування;

• забитий маслом приймач у картері;

• стирання поверхонь кулачків розподільного вала.

Варто сказати, що тиск мастила всередині гідрокомпенсатора такий же, як у всій системі змащування двигуна. Якщо з подачею оливи є якісь проблеми, то стук гідрокомпенсаторів про це просигналізує. Ігнорувати сторонній звук у жодному разі не можна.

Нарешті стук може вказувати і на поломку самих гідрокомпенсаторів — зношування плунжерів та гільз, пружин, клапанів, порушення геометрії, забиті канали подачі та витоку мастила. Якщо система змащування працює нормально, то замінити слід гідрокомпенсатори. Деталі міняються в повному комплекті, конструкція не підлягає ремонту та відновленню.

Стук може з'являтися як на холодному, так і на гарячому двигуні. Якщо звук іде від одного чи декількох клапанів, то його можна ліквідувати правильно виставивши зазори між штовхачем та виступом кулачка розподільного вала. Ця процедура потребує демонтажу ГБЦ, тому її потрібно виконувати на СТО.

Ще можна перевірити плавність ходу гідравлічних штовхачів. Якщо на одному з вузлів деталь ходить туго, то потрібно прочистити канали і решту складових частин. Часто хороший результат дає застосування спеціальних рідин для промивання, типу Liqui Moly Hydro Stossel Additiv. Але у цьому випадку потрібно пам’ятати, що стук зникає не одразу, а через 300-500 кілометрів пробігу.

Сивий дим з вихлопної дизеля

Один з симптомів, який може вказувати на несправність гідрокомпенсаторів. Але причинами такого явища можуть бути й інші несправності:

• пошкодження лопатей турбіни;

• залягання поршневих кілець;

• забруднення клапана вентиляції картера;

• неякісне мастило;

• дешеве паливо.

Тому при підвищеній димності двигуна слід провести повну діагностику. Можливо гідрокомпенсатори тут ні при чому.

Заміна гідрокомпенсаторів

Залежно від конструкції двигун, заміна може проводитись по-різному. Операції демонтажу та встановлення нових деталей, тонкощі регулювання та інші дії проводяться у певному порядку, але, наприклад, заміна гідрокомпенсаторів Ланос відрізняється від такої ж роботи на Чері Амулет.

Для того щоб дістати гідрокомпенсатори, потрібно зняти осі коромисел, витягнути деталь за допомогою магніту. Перевірка працездатності проводиться натискуванням на торець дерев’яним клином. Якщо хід занадто вільний або занадто тугий, то запчастину слід замінити.

Для зняття та установки гідрокомпенсатора слід виконати такі операції:

• демонтувати все обладнання біля клапанної кришки;

• зняти повітряний фільтр;

• відкрутити кришку;

• демонтувати розподільний вал (попередньо слід поставити мітку правильного положення);

• зняти рокери;

• відкрутити кулаки;

  
  

• зняти втулки регулювальних болтів;

• почистити гнізда клапанів;

• притиснути опорні шайби ГБЦ за допомогою спеціального інструменту;

• зняти коромисла;

• витягнути гідрокомпенсатор та встановити новий чи промитий.

При встановленні клапанної кришки слід використати нову прокладку, а шпильки затискати з зусиллям, яке не перевищує допустиме (вказано у мануалі). Для цього потрібно скористатися динамометричним ключем.