Ducati Monster 821 (ОНа Ducati Monster 821 я зустрів свій 3-й сезон 2017, забравши з салону наприкінці зими. Попередні 2 сезони теж зустрічав на нових «нейкедах», перший Suzuki GSR 750 A, останній Aprilia Shiver 750 A. У перший сезон недовго володів CF Mo

Ступням здалося дуже незручно, п'яти вперлися в кронштейни пасажирських підніжок, почав переживати і намагатися знайти правильне положення для ніг. Але проїхавши кілька метрів, організм згадав, як правильно тримати колінами мотоцикл за бак і про дискомфорт у підніжках я благополучно забув. Згадав про нього, тільки покатавшись з другим номером, чиї шкарпетки періодично штовхали мене в п'яту. Після перших поїздок містом на Ducati Monster 821 вирішив, що зробив правильний вибір для своїх цілей (поїздки містом і в передмістя), мотоцикл дуже маневрений і компактний, при цьому гідно виглядає. Динаміка в цілому не дає відчути себе збитковим у великих компаніях. З літрами не потягатися, але в цілому швидкості і розгону вистачає в більшості ситуацій. По трасі може їхати 200, на тривалій прямій набирав 212 км/год на 5-й передачі, є підозра, що можна набрати ще зверху 10-20 км/год. В цілому до розгону і динаміки Ducati Monster 821 немає претензій, з урахуванням, що 260 і більше носитися не планував

. Надзвичайно зухвалий і потужний, новий Ducati Monster 821 володіє досконалим дизайном з неповторною харизмою. У цьому нейкіді одночасно втілилися прості і складні форми. Його унікальний стиль, що став іконою дорожніх мотоциклів, задав моду в цьому сегменті на довгі роки вперед. Безстрашний і атлетичний вигляд зі сміливим дизайном фари і м'язистим профілем залишає відчуття повної впевненості

. В основі Ducati Monster 821 рама «пташина клітина» Trellis з встановленим L-подібним десмодромним двигуном Testastretta, що забезпечує нейкіду пробивну продуктивність. Кожен поворот дросельної заслінки змусить відчути всю міць і енергійність байка, а тонко налаштоване шасі з прогресивними характеристиками подарує кращі відчуття від їзди

. Гальмівна система з плаваючими дисками і 2-поршневими скобами відрізняється високою ефективністю. Ducati Monster 821 обладнаний інформативною приладовою панеллю ЖК з широким функціоналом, перемикачем режимів їзди, а також фірмовим комплектом безпеки. Зручне сидіння регулюється по висоті

. Вібрації. Перші 5,5 тис. км катався в звичайних кросівках, з м'якою підошвою. Мотоцикл у стоці не має навіть грузиків керма. Вібрації є, але мені вони здавалися не критичними, навіть зловивши пару разів «воблінг» мені здавалося, що розмови про вібрацію «Тестатрети» (довільний переклад назви двигуна) злегка перебільшені. Однак коли, нарешті, придбав мотоботи з жорсткою підошвою, багато що стало ясно. Хоч підвіска у Ducati Monster 821 і м'яка, а на тривалих великих швидкостях вібрації зубних пломб відчуваються. Гальмує нормально, налаштування АБС і «трекшен контролю» дозволять налаштувати бего як під новачка, так і під агресивного їздока. Але не налаштовувана вилка має відчутний клювок при різких гальмуваннях

. У налаштуваннях заднього амортизатора не копався, оскільки заводська поки влаштовує. Перемикання передач по початку дуже порадувало, все втикалося чітко, але розслабившись, відчув косяк, при занадто ледачому/ніжному перемиканні педалі можна застрягти між передач і зловити якусь «нейтральність». Що не сподобалося: при всій технологічності Ducati Monster 821 (налаштуDucati Multistrada (мультик) Відкривши перший сезон на Монстрі 696 я місяць не злазив з мотоцикла і зрозумів що мені подобається в ньому рішуче все, крім посадки. У спортивному стилі з нахилом вперед і навантаженням на кисті - довго не прокатаєш. Ніякого вітрозахисту - більше 130 сильно дме - некомфортно. Ну і бак в 12 літрів при витраті 6 на 100 взагалі не для дальніх поїздок навіть з перепочинками. Захотілося чогось більш зручного, але при цьому естетично більш привабливого ніж монстрик - змінювати так міняти. А монстр мені зовні ооочень подобається. Були розглянуті моделі всіх виробників в сегменті туристичних ендуро і з великим відривом у змаганні перемогла нова мультистрада версії S touring. Зовнішнім виглядом мультик звертає на себе увагу. Ніколи не думав що мені взагалі сподобається червоний мотоцикл, але ви подивіться на фото! У житті він виглядає ще краще)). Версія S відрізняється електронно регульованою підвіскою і світлодіодною оптикою. Остання яскраво виблискує навіть вдень, забезпечуючи додаткову пасивну безпеку. Так само є можливість вибрати різні «дорожні карти» - всі операції проводяться кнопками на кермі і відображаються на здоровому дисплеї з хорошою графікою. Вибір дорожніх карт змінює поведінку мотку - в режимах урбан і ендуро потужність обмежена в 100 кінських сил, дуже плавна реакція на газ, але по різному налаштовані амортизатори, абс, протибуксовкова система і система контролю стійкості (так, так, є і така!). Це дає можливість побуксувати в багнюці в ендуро і потім спокійно їхати по асфальту в дощ виключаючи найменшу пробуксовку. У режимах туринг і спорт потужність всі 162 сили, але інші настоянки знову таки різні. У спорті жорсткий і різкий. У турингу швидкий і м'який - для спокійних поїздок по шосе. Версію turing доповнюють 2 бічних герметичних (начебто) кофра і підігрів керма. Кофри легко знімаються, замикаються на ключ. Собссно ключ тут потрібен щоб відкривати бак, кофри, і знімати сідло. А так безключовий запуск - якщо ключ в кишені, просто натискаєш кнопку старт. Це трохи лякає, тому що перехоплення радіосигналу, навіть коли він і шифрується - можуть бути ключі... Але ось така вже фігня, що робити)). Цікаво, що при вазі кофрів всього в 10 кг на пару, в меню установки режимів є опція налаштування «пасажир/обвіс - є/ні» у всіх варіантах. Можна подумати - навіщо так детально розписувати? Але справа в тому, що вся ця фігня реально працює. Незважаючи на те, що він на половину більше від ваги монстра, він їде і рулиться легше, плавніше і набагато слухняніше. Дуже зручна посадка і легко регульована за висотою вітрозахист дозволяють легко і спокійно їхати в потоці на швидкісному шосе. При вільній дорозі 160 дуже комфортна швидкість. Їдеш собі спокійно на мотиці, насолоджуєшся. Справа пари секунд, якщо хочеться, унестися за 200. Але рідко бувають такі безпечні ділянки - коли є огорожа дороги, відсутні з'їзди/виїзди і авто. Причому передачі підібрані з хорошим перекриттям, 40 км/год можна комфортно їхати на 1,2 і 3 передачах. З іншого боку - на кожній з них можна їхати 100. Думаю це дає уявлення і про можливості 1,2 L-twin-a, який як мені здається італійці по віддачі довели до досконалості. За винятком вільних доріг, де можна трохи хуліганити, безпечна їзда, це їзда за правилами. На мультистраді це робити легко і приємно. Не дивлячись на потужний мотор, в режимі «місто» на ньому приємно їхати нікуди не поспішаючи. І мот нічим не провокує на вжарити, але завжди має величезний запас потужності для маневру. вання потужності, електронна ручка газу до якої у мня немає нарікань, налаштування АБС і «трекшену») немає індикатора передач. Після нової «Апрілії» і «Сузукі» спочатку це напружує.Немає індикатора рівня палива, є тільки лампочка, яка загоряється, коли паливо закінчується, при цьому запас начебто великий. Зовні, на мій погляд, дизайну Ducati Monster 821 спереду не вистачає лаконічності, я просто звик до залізаних фар. Бак має погану фарбу, легко дряпається. В цілому вважаю цей мотоцикл відмінним для своєї ціни і призначення, але перефарбувати бак все ж треба.