Навчання
Про водіння мотоциклів з коляскою, як правило, два середньостатистичні відгуки. Одні запевняють, що наявність причепа велика проблема, яка вічно заважає і тягне мотоцикл убік, а то і зовсім перевертає тебе на кожному повороті. Інші говорять, мовляв, на досвіді коляска навіть не відчувається і справа криється в звичці, а так «колясbч» гідний агрегат, якщо їздити без зайвих рухів тіла, правильно відрегулювати «розвал-сходження». Щоб зрозуміти, звідки з'являються багато докорів у бік мотоциклів з коляскою, варто спочатку прочитати попередню статтю.
Якщо подумати логічно, то найслабкіша ланка під час їзди на мотоциклі — це сам пілот. Будь-який інструктор мотошколи, професіонал з гоночного трека або Даішник підтвердять, адже техніка тільки інструмент, а управляти нею і стежити за її станом прямий обов'язок людини.
Мотоцикл не велосипед, його так просто на плече не закинеш. Для більшості мотоциклістів, падіння їх агрегату дорівнює серцевому нападу, оскільки тут же табуном пробігають думки про можливий ремонт і подряпини на корпусі. Вже потім, після збіглого огляду і літра валеріани виникає питання, як же підняти мотоцикл так, щоб не покалічити його ще більше, а ще і не зірвати собі улюбленому спіну?
Новачки обов'язково розлютяться, мовляв: Що за нісенітниця? Яка ще робота очей? Смотрю-еду. Все! А ось досвідчені знають правило «смотрю-куда їду і ЇДУ КУДИ ДИВЛЮСЯ». Суть полягає в тому, що величезна кількість аварій відбувається через те, що пілот дивиться на небезпеку, а не туди, куди хоче їхати. Особливо це стосується входження в повороти. Фіксація погляду під час їзди на мотоциклі ціла наука для трекових гонщиків, оскільки велика швидкість просто зобов'язує стежити за траєкторією руху.
Правив і тонкощів по управлінню мотоциклом так багато, що іноді втомлюєшся їх перераховувати. Окрім загальновідомих правил ПДД, хочу поділитися життєвими спостереженнями, про які рідко говорять.