IRBIS TTR250 (Китай 250)

Дивлюся відгуків про кЕтайський мотопром не багато. Ось ще один. Пересів зі 125. Що сказати... 125-а модель виконана набагато якісніше, але 250 зручніше. Знову ж таки. Це очевидно. 250-ка більше, потужніше, ось і всі її плюси. Тепер конкретика і трохи писанини-історії. Закінчилося хардкорне ендуро в світі пітбайка. Піт подаровано братові (після зміни мотора), а собі, чорт його дери, я взяв 250 ірбіс у версії крос-ендуро. Чому його? Та ви що?) Зацініть яка зовнішність! У кращих традиціях кіТойського мотопрому. Яскрава, кидка, агресивна. Не те що в міській мопедці 250 R. Стояв він у нас 67к. Поїхав, купив. Купив, поїхав. Зрадів) Їхати зручно, динаміка (як не дивно) адова. У свічку б'є легше багатьох япошок з братії ДЖЕБЕЛІВ, ІКСЕРІВ І БАДЖ, хоча має всього 17 китаїскЕх конячок. Що погане підніжка просто гівно. Який китаєць її проектував? Байк що б поставити, треба володіти непоганим везінням, і при цьому ще пошукати місце для цього. (Дуже довга, і малий кут викиду) Приїхав додому, допрацював (задній ходовий вогонь, гніздо розетки для навігатора з рацією і дзеркала. Змінив олію і переставив лічильник моточасів у більш зручне для мене місце. У бій? Так, так, ТАК. Перший переліт- 150 км по бездоріжжю. Гаразд. Їде добре. Біда 125 моделі- відкручується на ходу відома зірка. Тут проблема збережена. Прямо в дорозі усунув. А ще він дуже валкий. Кермо занадто легко рулитися. Вважаєш це не проблема? А ось на швидкості 60- 80 км/год вліти в колію, подивимося, що запоєш... Ручка акселератора в сирості не тупить. Скидає заслінку добре. Правда у неї є люфт, з яким хз, як боротися. Пробіг закінчено. Повернулися. На слейдующий - нові вершини. Ще один великий переліт. І знову все добре. Броди бере на ура. Спина і ноги не затікають. Йде відмінно. Стрибається на раз. Сапун, правда при цьому все (вибачте) яйки, бензином заливає. Доїхали до точки. Виготовили саморобний сапун. До речі. Їздили в ніч. Так от фара - це шедевр. Комічна світлооптика япошок (якою вони так пишаються) в дупі. Повертаючись назад- змінив болти провідної зірки. Їх розриває на 2 частини. По приїзду домой- огляд. ободи коліс- м'яті. Ось ті раз. А їхали то ємо то- лайтово. Що стало ясно- колеса гівно. До речі про колеси. Підшибники заднього колеса- навернулися через 25 моточасів. Коли міняв виявив люфт маятника. (вибачте... За 25 моточасів???) Але це тільки початок сюрпризів. Пір'я потекли через 30 і 36 моточасів. Що за лажа? 125 модель експлуатувалася більш пекельно і ходова не схибила і досі. А тут... Чорт з ними. Рвонув у дальняк (500 км) Заколивався міняти болти на задній зірці. Рве безбожно. Але що стосується мотора... Якось заглушивши байк - несмог завести його з електростартера. Так, так. Мужики заводят- корягою. Ось тут те й виходить. Корягою він заводиться так собі. Іноді треба добряче по зношуватися. 125- заводилась простіше. У чому причина акамулятора, який здохнув? Електроліт, який витік. Справа в тому, що він стоїть під пристойним кутом і поступово вона з нього виливається на простори наших доріг. Поставив, мати його, гелевий. Начебто нормально. Їхав назад. На заправці поставив коня до годівниці, пішов корм купувати. Пам'ятаєте там де то я написав про погану підніжку? Ну ось. Був вітер, байк хлопнувся. Розігрував пластик, згорнув дзеркало і що найгірше, впустив шолом (а я забобонний до жуті) Довелося день знімати псування алкоголем). Снял- поїхав. Доїхав відмінно (алкоголь допоміг) Покришку задню в м'ясо. Під зміну. Ну а так чого. Їздію все. У понеділок 650 км буду підкорювати. Відрадячись у Карелії не був.

Резолюція щодо байку.

1) Підвеска- говно

2) Пластик- гівно3

) Резіна- говно

4) Підніжка- гівно5

) Управління - говно

Вердикт- мот, яким то, не поганий. Їздити можна, але очікувати чого то великого не треба.