KTM 250 Duke (Відгук про мотоцикл KTM 250 Duke)

Зазвичай на мотоциклах об'їжджають машини, а не стоять разом ними в заторах.

Заздріть власники літрових трицентнерних бегемотів і глибше вдихайте вихлопні гази поки DUKE (Герцог) миготить вузьким коридором прагнучи до своєї мети))

) Duke поступово виріс з кросового мотоцикла. Спочатку був Supermotard тепер став Naked. Таким чином тепер він має агресивний зовнішній вигляд і керованість, схожу з кросом. Посадка близько до керма (тримаєшся за нього як за відбійний молоток). Легкий, маневрений, спритний. Передачки клацаєш одну за одною і ось вже 120. Рідинне охолодження, 4 такти, амортизатор з регулюванням жорсткості, перевернута вилка і 31hp на такому обсязі (потужніше тільки 2х тактні кроси з ресурсом двигуна на одну гон

ку) .Да, коли виїхав на трасу треба забути що ти найшвидший на дорозі. Мій особистий рекорд це 146, але для цього треба максимально розпливтися по мотоциклу і не мати при собі баластів різного

виду на те, що «чекушка» побудована на новому для всього сімейства шасі, в мотоциклі є ряд спрощень, на яких вдалося заощадити, тим самим знизивши вартість і зробивши Duke 250 доступнішим. Скроїли на електроніці - наприклад, приладову панель залишили старою, з маленьким монохромним монітором. Стрічковий тахометр, дрібні цифри, але функціонал, тим не менш, не поганий - крім температури мотора і залишку палива, панель розповість про обрану передачу, витрати та інші важливі параметри

. Разом зі старим приладом з першого покоління переїхав і лівий пульт, простий, але з підсвічуванням іконок. Ніяких зайвих клавіш - для навігації за меню старої приладової панелі достатньо і однієї кнопки на ній, а функцій на кшталт можливості синхронізувати мотоцикл зі смартфоном тут немає і в помині. Зекономили і
на фарі. І нехай дизайн її повністю ввібрав ДНК всього сімейства KTM Duke від мала до велика, замість модних діодів дорогу освітлюють звичайні лампи розжарювання, які вже не потрібно охолоджувати вертикальною металевою накладкою. Кому як, а мені такий консервативний дизайн подобається - просто і зі смаком, тим більше, що ошатні «ріжки» ходових вогнів не дозволять оточуючим занудьгувати

! Решта пластику також освіжили, виглядає апарат нарівні з іншими одноциліндровими індійсько-австрійськими побратимами - яскраво, зухвало і цікаво. Бак відтепер сталевий, влазить в нього 13,4 літра палива, а рама отримала окремий підрамник, що кріпиться болтами, рішення, яке ми вже похвалили в тесті Duke 390. Змінилася і посадка, в жорсткому сідлі комфортно навіть з високим зростом, кермо широке і через нього, як і раніше, можна побачити переднє колесо.