Чого ви могли не знати про мото акумулятора?

Статей про вибір акумулятора повно, але не скрізь даються відповіді, на здавалося б, прості питання. Пам'ятаючи перший ступінь становлення себе як мотоцикліста, коли навіть візуально не представлялося різниці між рядним двигуном і опозиітним (тому що навіть поняття такого, як «будова двигуна» не було), а самі моделі ділилися за принципом «маленький», «великий» і «дуже великий», хочеться присвятити статтю розбору теми, яка виникає у новачків. Одне з перших питань було не «як підключати акумулятор», а «чому його потрібно підключати саме так».

Чому рама обов'язково мінус? Навіщо підключати спочатку плюсову клему, а вже потім мінусову, але відключати навпаки?

Стосовно маси на мінус, пояснення криється в спостереженнях фізиків і хіміків. Рама мотоцикла є провідником, раптово, рух електронів посилює корозію металу провідника. Так от, якщо масу робити плюсом, то корозія буде сильнішою, ніж при мінусі. З двох злий вибрали менше - залишили масу на мінусі.

Відключається акумулятор у зворотному порядку з тієї причини, що якщо ви вже зняли плюс, взялися за зняття клеми мінуса, то дотик металевим предметом замкне ланцюг. У результаті вийде або коротке замикання, яке обов'язково позначиться на хитрій системі електричного ланцюга, або ви самі станете володарем безкоштовної хімічної завивки волосся і бадьорого тонусу в п'ятах.

Другою порцією питань, які не давали спокійно спати на світанку мотожизні, стали:

• Чому в кислотний акумулятор потрібно підливати воду?
• І чому потрібно лити електроліт у воду, а не воду в електроліт? Яка різниця, якщо все одно повинен бути єдиний розчин?

Робота кислотних акумуляторів - насамперед хімічна реакція. Саме тут зарито собаку і спотикаються неуважні слухачі.

Спочатку такий акумулятор являє собою ряди свинцевих пластин, занурених у спеціальний склад - електроліт. Він розчин сірчаної кислоти ВСЕРЕДИНІ дистильованої води. У момент заряду акумулятора електрична енергія переходить у хімічну через реакцію свинцевих пластин з електролітом.

А далі найсмачніше. Вода під дією струму розкладається на складові елементи. Пам'ятаєте так, колись записували в школі про Н20 і тому подібні нудні закорючки? Уявіть собі всередині коробочки акумулятора свинцеві пластини, пов'язані з мінусовим полем. Так от водень з води розчину починає реагувати з окисом свинцю, шляхом хімічних процесів утворюється сірчана кислота. Так, та сама, яку так люблять злочинці і юні хіміки. Звідси стільки застережень у роботі з самим електролітом.

Загалом, внаслідок реакції водню з пластиною, кількість води зменшується, але її місце займає сірчана кислота. Електроліт густіє. Його щільність прямий показник зарядженості акумулятора. Чим гуще електроліт, тим краще відчуває себе акумулятор, в рідкому електроліті достатнього заряду не знайти.

- Що ж робить кисень, поки водень накидається на свинець негативного поля?

А кисень теж часу даром не втрачає і атакує позитивно заряджені свинцеві пластини. Таким чином, акумулятор стає джерелом струму.

У процесі розрядки акумулятора відбувається зворотний процес, водень і кисень знову утворюються у воду, але як не крути, частина речовини осідає на свинцевих пластинах, звідси на виході маємо меншу кількість води, ніж спочатку. Але і це ще не все.

Ми заливаємо кислоту В (!) дистильовану воду, але ніяк не навпаки! Кислота, як ми пам'ятаємо, та ще проказа, якщо лити воду в розчин сірчаної кислоти, хімічна реакція не змусить себе чекати. Виділяється велика кількість тепла, сама рідина почне розбризкуватися, а там і до опіків не далеко. Тому спочатку вода - потім електроліт.

До речі, якщо вам пощастило зловити краплі електроліту на шкіру або одяг, терміново змочіть це місце розчином соди або нашатирним спиртом. Крім того, при приготуванні суміші акумулятора виділяються пари, природно, отруйні.

Будьте уважні!

З гелієвими акумуляторами таких проблем не буває. Електроліт в них вже знаходиться в густому вигляді і домашніх експериментів не вимагає.