Kawasaki ZX-9R (НевМотоциклами я хворів років з 10, причому для мене було неважливо, спорт, ендуро, або класик. У підсумку задався метою купити собі мотоцикл. І ось близько року, я зрозумів, що повинен зробити це, повинен заробити і купити собі те, про що

День зустрічі виявився вельми і вельми дощовим і холодним. Приїхавши в якесь селище за містом, я відчував себе не те що некомофортно, швидше навіть огидно, мокро, холодно, темно. Зустріч була призначена на 8.00 ранку. І ось приїхавши на місце, в підсумку я прочекав ще годину. І ось ми йдемо до гаража, відкриваємо двері, заходимо всередину, я бачу перед собою в світлі тьмяної лампи, мотоцикл накритий брезентом, моя уява вже малює як він хороший, адже за фотографіями він був в ідеальному стані. Але на жаль, все сталося не так гладко як хотілося б. Знявши брезент в очі той час кинулося в очі те що був розбитий вітровик, передні фари були заклеяні карбоновою стрічкою аби як, на цьому ніби як страхи закінчилися. Колір мій улюблений, білий, як я і хотів. Але підійшовши до мотоциклу впритул і починаючи розглядати детально, помічаю що пофарбований ой вкрай і вкрай огидно, на ньому небуло навіть лаку. Гола

фарба. У підсумку як я потім з'ясую, горе продавець перефарбував власноруч мотоцикл з балончика купленого в магазині, адже раніше мотоцикл був чудового смарагдово-зеленого кольору. В обьявлении было сказано, что все идеально, но в итоге оказалось то, что в добавок ко всему нужно было еще менять колодки, цепь, звезды, масло, шины. Мотор хоч працював як годинники що не могло не радувати. Але про це потім. У підсумку оглянувши мотоцикл, зваживши всі за і проти я вирішив все таки ризикнути і взяти. Та й ціна була невисока 3500 $. Приїхав я за мотоциклом з другом на його машині з лафетом... ну як лафетом, це швидше дачний причепик) Почали думати як заштовхати мотоцикл у причіп, закріпити його і відвезти на переоформлення. У причепі борту невідкидалися, тому помістити мот туди було досить проблематично. Знайшли якусь дошку, і під дощем, по слизькій дошці підклавши під мот, деяк пихтя, заштовхали. Закріпили буксирувальним тросом хоча б для особистого мінімального спокою і поїхали. А так

, причіп був маленький тому і мотоцикл стояв у ньому вертикально на своїх двох. Тому виглядало це в дзеркалі заднього виду вельми і вельми моторошно вже на швидкості 60-70 км коли причіп яро підстрибував на кожній купині. Ось вже майже доїхавши до місця де ставлять і знімають на облік на попадається перехрестя, загоряється червоне світло і... в дзеркало заднього виду я бачу що в той час як ми досить різко починаємо гальмувати, мотоцикл пропадає в дзеркалі і падає в причіп. Ми відразу ж зупиняємося, підбігаємо до причепа, і просто диво, мот просто ліг в причепі наїскошок, помістившись в ньому сантиметр до сантиметра по бортах. та й слайдера допомогли звичайно, так би пластик прим'яло. Перевіривши

чи адекватно лежить мот, ми вирішили продовжити поїздку так, залишалося зовсім трохи. Я думав що моє невезіння нарешті таки закінчувалося, але не тут то було, приїхавши на місце ми дізналися що там вихідний і нічого не працює. Я засмучений сиджу в машині, думаю що робити, адже і машина друга і причіп його, а він з молодечко сам, забере все, як везти потім мот на переоформлення, як зараз бути з продавцем, думали ми всі довго, зійшлися на тому що напишемо розписки, візьмемо пасспортні дані (відксеракопім) і розійдемося до моменту коли знову буде можливість взяти машину і причіп. Така можливість з'явилася лише через місяць, для мене це був напевно найбільш нервозний місяць в моєму житті, адже віддавши гроші і взявши з людини розписку можна було потрапити ай я яй як. Але все обійшлосKawasaki ZRX (Відгук про мотоцикл Kawasaki ZRX 1100) До даної моделі симпатії були завжди, а тут і ціна і стан влаштовувала, подивився-купив. Природно було багато косяків, але зима довга була) Тепер про враження: Я вже давно на своєму досвіді переконався що Kawasaki роблять хороші мотоцикли, і ZRX1100 не став винятком. У міру важкий: 220кг, в міру потужний: 93л.с., і з дуже хорошою керованістю. Дефорсований двигун з моделі GPZ1100 відмінно тягне як з низів, так і на високих обертах, але на верхах все ж відчувається що коней павурізали. КПП 5-ти ступінчастий, так що клацати доводиться рідше. Швидкості включаючи чітко, недовтикань не відчував, нейтральність ловиться легко. Хороші гальма, перед саджає добре, зад легко йде на юз. Управляється мотоцикл для своїх 220кг дуже добре, що задумав те і буде. Друг прокатившись сказав що рулиться як велосипед. Підвіски як перед так і зад регулюються. У мене був внутрішньояпонський мот, так що максималка обмежена до 90кмч, але при ній його не кидає і не розгойдує, до речі набирає він її легко. Їзда за заторами не викликає жодних незручностей. Були і маленькі дальнячки, найбільше 600км за день. Їхати можна, срака-терпимо, але ось боротьба з вітром стомлює, а їхати 100-110кмч нудно + у мене затікали коліна, доводилося зупинятися і розминатися. У людей зростом до 175см думаю проблем з колінами не буде (у мене 187). Витрата бензину при середньому темпі їзди 6 + - л100км, бака вистачає на 300-350км, на резерв переходив після 270км шляху + -. У двох їхати нормально. У цього мотоцикла немає центральної підніжки, і відповідно змащувати ланцюг дуже не зручно, особливо в дальняках. За рахунок того що немає моноамортизатора, під сидінням розташовується досить не маленький багажник куди влізіє мастила ланцюга, інструмент і пляшка води 0,5л + в хвості є ще ящичок в який можна покласти документи або ще що небудь. На холодну заводився завжди добре, холості тримає чітко. Двигун працює тихо. Світло фари мені не сподобалося, можливо справа в регулюванні фари, я не заморочля т. к. мало їздив вночі. Підсумок: Хороший літр за ціною 400-ки! Підійде як мот на кожен день, для їзди містом і невеликих покатушок за містом. На ньому не буде нудно тому що 1100ccm дадуть порцію адреналіну якщо знадобиться. Якщо ж розглядати його для далекобоїв, то на мій погляд для дальняків потрібен інший мот: з гарним вітрозахистом, центральною підніжкою, більш зручною посадкою (для високих) тощо. Ось такі враження залишилися у мене від Kawasaki zrx1100.Удачі у виборі! я).Відвезли

ми потім мотоцикл, прийшли на переоформлення заповнили документи, віддаємо і ось... «У вас підпис відрізняється від пасспортного, я неприму, переробляйте доки». Посварившись ще хвилин 40 переробивши доки, у мене всі даки забрали папірці і сказали приїжджати наступного дня за техпасспортом. І ось того дня я відчув неймовірне відчуття, що так, я зробив цього, я досяг своєї мети, залишився лише полідній ривок до моєї мрії, всього лише «підлатати» мот. Про це я розповім наступного разу. Дякую за приділену увагу:)