Stels Trigger (Мотардік 50)

Куплений новим. З магазину потрібно лізти в усе і самому все налаштовувати. Тепер на стадії халепи.

Оскільки мот купувався лазити по заторах, а також з необхідності періодично підніматися додому на ліфті, відразу по приїзду з магазину зняв дзеркала, лопухи і спиляв вичавлювальні важелі. Підняв сідло, тепер досвідченим шляхом підбираю зірки для комфортної їзди. Купівлею задоволений
!

Їду сьогодні по проспекту «х» приспокійненько собі так праворуч, як і належить (на офіційно - мопеді), набираю швидкість так би мовити не заборонену, але вже достатню щоб забратися.

І тут раптом звідки візьмися - з «кишені» справа вилітає нахабно дамочка на якійсь сірій іномарці, лівою рукою тримаючи біля вуха телефон і мабуть про щось життєво важливе базікання, що навіть не спромігається повернути своє наштукатурене зображення обличчя на ліво або хотяби поглянути в дзеркало, не залишивши мені ніякого місця для проїзду.

А я занадто пізно усвідомивши всю серйозність ситуації відтармажуюся всіма тормазами включаючи, вже зроблений, але не прокачаний задній, і кілька метрів юзом практично вже поперек дороги, прям як японський дрифтер зупиняюся в сантиметрах від її бочини. Судорожно знайшовши кнопку сигналу, бібікаю, на що у відповідь бачу в її дзеркало, як вона, з незадоволено кривим обличчям, відмахується навіть не спромігшись подивитися, що сталося. І їде далі комусь бібикая щоб її, таку милу добру красуню, пропустили.

Обурююся! Такого нахабства немає межі, вилетіла взагалі не дивлячись на головну дорогу базікаючи по телефону і з повною байдужістю, до того, що.. а що... вона навіть і не дізналася, що сто з гаком кілограмів заліза мало не залетіло їй в салон.

Я звичайно наздогнав цю особу трошки пригальмував покрутив біля скроні, вона щось там розвела руками на тому і розійшлися, але осад сумний залишився, вона або кого-небудь прибере або сама об камаз забереться, навряд чи камазист захоче дрифтити зайвий раз...