Aeon Crossland 350 (Надійний друг)

Aeon Crossland 350 (Надійний друг)

Мотовсюдихід був куплений новим у вересні 2008 року в СПОРТХІТі, що на Сколківському ш. На той момент квадротема мені не зовсім була знайома і зрозуміла, тому починати з дорогих варіантів не хотілося - було бажання спробувати, перейнятися... бюджет був визначений до 200-220 тис. руб. У той час ще не було такого великого вибору китайських і тайванських апаратів, як зараз, тому протестувавши кілька китайських, в т. ч. повнопривідних варіантів кубатурою до 350 см3, вибір зупинився саме на тайванці CROSSLAND 350 колісною формулою 4х2, зараз поясню чому:

1) Хто придумав розташувати акумулятор під заднім лівим колесом! захисту - всі гівна і вода потрапляли б прямо на нього (це був WYP 300);

2) Пластик - до першого легкого удару - за якістю такою ж як і на копійчаних скутерах їхнього виробництва;

3) Двигун - явно слабенький для повного приводу, навіть звук був якийсь непристойно жужжащий - зовсім не складалося враження їзди на утилітарному мотовсюдиході;

4) Проводка абсолютно не захищена і прокладена в найбільш невдалих місцях - будь-який пень, гілка і є можливість припинити рух в найбільш невідповідний момент в найбільш невідповідному місці.

Для порівняння CROSSLAND:

1) Акумулятор акуратно розташований за пластиковим захистом, що максимально запобігає потраплянню на нього води та бруду;

2) Проводка, здебільшого, захована і не проходить в місцях максимально схильних до зіткнення і впливу зовнішнього світу;

3) Досить пружний і приємний на ощуп платик - за весь час експлуатації 2 рази ламав підніжки і то в результаті сильного зламу - наїзд на пні;

4) Жвавий і тягучий двигун, що видає приємний рокот;

5) Досить високе розташування повітрозабірника (на рівні бензобака) .

Короче, вирішив-купив і в результаті ні краплі не шкодую за всемя час експлуатації наїздив близько 5 тис. км без єдиної поломки (для квадроцикла, в принципі, не маленький пробіг)! Тільки щорічні планові ТО, спершу у дилера, потім сам - багато розуму і часу не треба для заміни колодок, мастил тощо рідин. Експлуатація досить жорстка - від частих редів з друзями по лісах (аж ніяк не прогулянкових) до транспортування автомобільного причепа (для його ж і перевезення) з будівельним матеріалом вагою під 300-400 кг.

За ходовими якостями можу сказати наступне: їде дуже приємно, чуйний, легкий в управлінні, по максималці до 90 без проблем, в певних місцях не вистачає повного приводу, але все компенсується незначною вагою і практично в будь-яких ситуаціях я його витягав сам. Зараз підійшов час змінювати задні покришки, хочеться поставити що-небудь позабористей, та вибір слабенький: вибір шин розміром 22-10-10 незначний (наглядаю DIRT DOG).

Прогрес не стоїть на місці і за сьогоднішніми мірками апарат морально застарів, проте досі дарує тільки позитивні враження від їздових якостей і надійності (не в приклад тому ж ГАМАКСУ 600 - начебто і квадр не поганий, але до кінця не продуманий, то пилок заднього шрусу протерся об важіль, то жаба заїла, то шлюб в задній підвісці (лопнула кісточка) - а адже саме з таких моментів і складається загальне враження про техніку).

Продавати AEON точно не буду, оскільки не потребую 90-100 тис. руб., які можуть за нього запропонувати, краще залишу підростаючому поколінню - нехай вчаться.